Куди повідомити про шахрайство з криптовалютою в Україні

Якщо ви втратили гроші на криптовалютному шахрайстві, зробіть того самого дня дві речі: подайте заяву про кримінальне правопорушення до поліції і опублікуйте адреси гаманців, на які пішли кошти.

Заява відкриває кримінальне провадження. Публічне повідомлення діє одразу — адреса стає видимою для комплаєнс-команд біржі, для слідчих і для наступної людини, яка саме зараз збирається зробити переказ. Одне не заміняє інше.

Перші години важать більше, ніж усе, що ви зробите потім. Чим раніше зафіксовані адреси й хеші транзакцій, тим більший шанс, що біржа заблокує кошти, поки вони не розійшлися.

Головне

• Заяву подають до поліції — за номером 102 або в органі поліції. Саме з неї починається кримінальне провадження.
• Заяву мають зареєструвати в ЄРДР. Стаття 214 КПК зобов'язує внести відомості до Реєстру, розпочати розслідування — і видати вам витяг з Реєстру. Точний строк запитайте в поліції.
• Веб-форма кіберполіції — це не заява. Система, у яку вона веде, називається «Система електронного звернення громадян». Звернення й заява про кримінальне правопорушення — різні речі, і Національна поліція пише про це прямо.
• Заяву можна подати і прокурору — особисто на прийомі громадян або письмово. Онлайн-розділ на gp.gov.ua приймає звернення, а не заяви.
• НКЦПФР не поверне кошти. Це регулятор ринків капіталу, а не орган досудового розслідування — повернення коштів відбувається в кримінальному провадженні.
• Без адрес гаманців, хешів транзакцій і повних скриншотів заяві не на що опертися.

Що зробити в перші години

Припиніть переказувати гроші. Майже кожен потерпілий робить ще один переказ, бо йому кажуть про «податок на прибуток», «комісію за виведення» або «розблокування рахунку». Ці гроші не повертаються.

Далі — у такому порядку:

1. Скопіюйте адреси отримувача і хеш (TXID) кожної транзакції. Вони є в історії вашого гаманця або акаунта на біржі. Це найважливіша інформація у всій заяві.
2. Зробіть скриншоти, поки все не зникло. Повні переписки в Telegram, WhatsApp чи Viber, профіль людини, яка з вами спілкувалася, сайт «платформи», кабінет із нібито прибутком. Такі сайти зникають за кілька днів.
3. Зателефонуйте у свій банк, якщо на якомусь етапі був переказ із рахунку або оплата картою.
4. Повідомте біржу, з якої надсилали, щоб вона позначила адресу отримувача.
5. Подайте заяву — 102 або орган поліції.

Якщо ви надсилали скан паспорта, ID-картки чи селфі з документом, скажіть про це у заяві окремо. Це вже не лише про гроші.

Куди подавати заяву

Поліція — 102 і орган поліції

Національна поліція формулює це без варіантів: за наявності інформації про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення потрібно звертатися на спеціальну цілодобову телефонну лінію поліції за коротким номером 102.

Візьміть документ, що посвідчує особу, і всю документацію — роздруковану або на флешці. Вимагайте документ, який підтверджує прийняття та реєстрацію заяви: ви маєте на це право.

А далі — витяг з ЄРДР, найкорисніший папір у всій справі. За формою, затвердженою Офісом Генерального прокурора, у ньому є номер провадження, дата й час внесення відомостей до Реєстру, правова кваліфікація, орган досудового розслідування і прізвища слідчого та прокурора. Тобто одночасно доказ, що справа існує, і список тих, до кого з нею йти.

У заяві одразу вкажіть попередню кваліфікацію: шахрайство, стаття 190 Кримінального кодексу. Чим менше в ній місця для «тут немає ознак злочину», тим важче її не зареєструвати.

Заява, у якій написано лише «мене обманули в інтернеті», провадження не втримає — Положення про ЄРДР вимагає короткого викладу обставин. Адреси й хеші — це те, що робить різницю.

Якщо заяву не реєструють

Буває. Тоді працює стаття 303 КПК: бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви, оскаржується заявником до слідчого судді.

Не пропустіть його.

Департамент кіберполіції

Кіберполіція є не лише в Києві: на сторінці контактів опубліковані керівники управлінь і відділів протидії кіберзлочинам (УПК і ВПК) майже в кожній області, з окремим кодом до того самого номера 0 800 50 51 70.

На cyberpolice.gov.ua є форма повідомлення про кіберінцидент — і прочитайте, що написано під нею: вона розрахована тільки на отримання інформації про шкідливий контент. Тобто це не місце для вашої справи. За всім іншим форма сама відсилає вас на cyberpolice.gov.ua/declare.

Прокуратура

Заяву можна подати і прокурору — особисто або письмово. Онлайн-розділ «Звернення громадян» на gp.gov.ua, як підказує назва, приймає звернення, а не заяви; для заяви йдіть на прийом громадян.

Прокурор здійснює нагляд за розслідуванням. Якщо ви подали заяву й місяцями не бачите руху, це наступна інстанція, а не привід шукати «юриста, який має вихід на слідчого».

Які документи зібрати

• Адреси гаманців, на які ви надсилали кошти
• Хеш (TXID) кожної транзакції з датою і часом
• Повні скриншоти переписок, без обрізаних фрагментів
• Точна URL-адреса «платформи», профілю або реклами
• Номери банківських рахунків і карт, на які ви переказували, та квитанції про купівлю криптовалюти
• Імена, номери телефонів і адреси електронної пошти тих, хто з вами контактував
• Письмова хронологія: перший контакт, кожен платіж, останній контакт

Звернення — це не заява. І це головне, що варто зрозуміти

Найдорожча помилка українських потерпілих виглядає завжди однаково: людина заходить на сайт кіберполіції, заповнює форму, отримує підтвердження — і чекає.

Та форма називається «Система електронного звернення громадян» — звернення в розумінні Закону «Про звернення громадян». Сторінка контактів кіберполіції це підтверджує прямо: «Інформацію буде опрацьовано у відповідності до Закону України „Про звернення громадян“».

Національна поліція на своїй сторінці про звернення пише це відкрито: дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством. І там же додає, що за наявності інформації про вчинення правопорушення звертатися потрібно на 102.

Різниця не юридична тонкість, а практика. Звернення розглядає підрозділ у встановлений строк і надсилає вам відповідь. Заява дає інше: реєстрацію в ЄРДР, витяг на руки, слідчого і можливість надсилати запити біржам і банкам. Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Реєстру — і не раніше.

Навіть телефон це видає: номер 0 800 50 51 70 підписаний на сайті кіберполіції як лінія «для довідок за електронними зверненнями». Довідкова про звернення, не прийом заяв.

Заповніть форму, якщо хочете. Але заяву подайте окремо, і подайте першою.

Якщо ви виїхали з дому

Не намагайтеся «повернутися туди, де це сталося». Подавайте заяву там, де ви зараз.

Крім органів поліції, Національна поліція публікує перелік поліцейських мобільних пунктів підтримки з адресами в більшості областей і в Києві. Якщо поблизу немає відділення, до якого ви можете дійти, почніть із цього переліку та з номера 102.

Що можна перевірити перед переказом — і що ні

НКЦПФР веде реєстри та інформаційні бази щодо ринку капіталу — stockmarket.gov.ua і сервіси на services.nssmc.gov.ua. Якщо «платформа» заявляє, що має українську ліцензію на щось із ринку капіталу, шукайте її там. Немає — це і є відповідь.

Перевірка вузька, і звичайну криптобіржу вона не покриває.

Чому НКЦПФР не поверне кошти

НКЦПФР — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку — регулює ринки капіталу: емісію цінних паперів, професійних учасників ринку, інститути спільного інвестування. У неї є форма звернення з опцією «Скарга» і окремий напрям із захисту інвесторів.

І це все одно не те місце.

Комісія — регулятор ринків капіталу, а не орган досудового розслідування. Арешт майна і повернення коштів відбуваються в кримінальному провадженні, а не в порядку розгляду скарги регулятором. А «платформа», яка показувала вам графік прибутку, здебільшого взагалі не є ліцензованим учасником ринку капіталу — тобто не входить у те коло, щодо якого Комісія має нагляд.

Скарга до НКЦПФР не зашкодить. Але якщо ви подали тільки її, справи не існує.

Чи можна повернути кошти?

Іноді. Значно рідше, ніж це обіцяють.

Вирішує одне: чи дійшли кошти до сервісу з комплаєнс-обов'язками — централізованої біржі, платіжного провайдера — перш ніж розійтися. Якщо так і заява подана, шлях є. Якщо кошти пройшли через міксери, шлях стає дуже вузьким.

Відсотка вам ніхто серйозно не назве. Хто називає його по телефону, не побачивши жодної транзакції, той вам щось продає.

Обережно з пропозиціями «повернути кошти»

Через кілька тижнів після втрати з'явиться хтось із пропозицією повернути гроші. Іноді це «юристи», іноді — люди з нібито виходами на біржу або на слідство. Просять оплату наперед, «судовий збір» або віддалений доступ до комп'ютера. Це та сама структура або хтось, хто купив список потерпілих. Ознаки не змінюються:

• Ініціатива контакту в них, не у вас
• Гроші вперед, до будь-якої роботи
• Гарантований результат
• Розповіді про внутрішні зв'язки

Подати заяву безкоштовно, і жоден державний орган не просить передоплату за повернення ваших коштів.

Чому варто опублікувати адресу

Провадження йде у своєму темпі. Публічне повідомлення діє негайно.

Коли ви публікуєте адресу, хеш і сайт у Chainabuse, цей запис доступний комплаєнс-командам біржі, слідчим і кожному, хто перед переказом шукає цю адресу. Chainabuse безкоштовний, відкритий для всіх і об'єднує повідомлення про одну й ту саму адресу — з окремих випадків складається видима закономірність.

Часто виграє не той, хто повідомив, а той, хто шукає через два тижні й знаходить попередження.

Часті питання

1. Куди повідомити про шахрайство з криптовалютою в Україні?

Заяву про кримінальне правопорушення подають до поліції — за номером 102 або в органі поліції; можна подати і прокурору. Її мають зареєструвати в ЄРДР і видати вам витяг з Реєстру. Форма на cyberpolice.gov.ua заяву не заміняє.

2. Чи достатньо заповнити форму на сайті кіберполіції?

Ні. Форма веде в «Систему електронного звернення громадян» — це звернення, а не заява. Національна поліція зазначає, що Закон «Про звернення громадян» не поширюється на порядок, встановлений кримінальним процесуальним законодавством, і що про правопорушення повідомляють на 102.

3. Які дані найважливіші в заяві?

Адреси гаманців, на які ви надсилали кошти, і хеш (TXID) кожної транзакції з датою та часом. Далі — повні скриншоти переписок, точна URL-адреса «платформи», номери рахунків і письмова хронологія подій. Плюс попередня кваліфікація: шахрайство, стаття 190 КК.

4. Чи можна подати заяву не там, де сталося шахрайство?

Подавайте заяву там, де ви зараз, і починайте з номера 102. Національна поліція також публікує перелік поліцейських мобільних пунктів підтримки з адресами в більшості областей і в Києві.

5. Чи поверне НКЦПФР гроші?

Ні. НКЦПФР регулює ринки капіталу — це не орган досудового розслідування. Арешт майна і повернення коштів відбуваються в кримінальному провадженні, тому заява до поліції залишається єдиним шляхом.

6. Чи варто повідомляти, якщо сума невелика?

Так. Ці схеми працюють у масштабі, і на одну адресу надходять кошти від десятків людей. Ваше повідомлення може бути тим фрагментом, який дає побачити схему цілком, а ваша сума потрапляє в матеріали справи.

7. Чи заміняє повідомлення в Chainabuse заяву до поліції?

Ні, варто зробити і те, і те. Заява відкриває кримінальне провадження. Повідомлення в Chainabuse робить адресу негайно видимою для біржі та слідчих у будь-якій країні.